VІ спеціальна група ( звадами мовлення) «Ласунчики» 

Вихователі: Обіфіст Анна Юріївна

Помічник вихователя: Пан Лариса Володимирівна.

Наше кредо:  «Культура – це те, що залишається,коли                        

                         все інше забуто».

                                                                              Едуард Ерріо

    Наша група "Ласунчики"

   Вона дає міцні знання,
          Щоб діти розумними були -
                 Старанність проявляли завжди.
                             У ній зростають всі дужими, сміливими,
      Охайними й кмітливими.
      Ото ж часу ви не гайте -
     В нашу групу завітайте.

 У цій групі діти ростуть і розвиваються в атмосфері позитивних емоцій та творчого пошуку. Дуже важливою складовою виховного процессу є розвиток театралізованих здібностей дошкільнят.

 «Ласунчики» - група театралізованої направленості.    Формування театралізованої діяльності є необхідним компонентом всебічного розвитку особистості. Через вигадані образи, барви, звуки дитина пізнає реалії існуючого життя, переймаючи поведінку, моральність та духовність героїв театру. При цьому, навіть не замислюючись, отримує художньо-естетичне та інтелектуальне виховання разом з поповненням словника та виразністю мовлення.

Важливою умовою розвитку особистості є залучення її до театральної  діяльності. Під час якої дошкільник набуває художньо-творчих здібностей: спостережливості, репродуктивної уяви, фантазії, уміння аналізувати, порівнювати.

Навчально-виховна робота групи у 2024-25                                         навчальному році

    На протязі  жовтня, листопада згідно з програмою «Дитина», стосовно навчального процесу, ми вивчали, закріплювали знання, щоб знати і вміти слідуюче:

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі: ми навчалися порівнювати предмети за шириною та висотою методом накладання; знайомилися з геометричними фігурами (коло, трикутник, квадрат) зоровим і дотиково –руховим способом; вчили і закріплювали поняття: великий, малий, широкий, вузький; ознайомилися з поняттями: перший, другий, останній; вправлялись в порядковій лічбі в межах 5, орієнтуванні у часі; вчили розуміти слова та вирази: стільки, скільки, порівну, більше на один, менше на один.

Мовлення дитини: навчались відповідати на запитання за змістом картини та складати коротенькі розповіді; добирати прикметники і дієслова до іменників, узгоджувати іменники з прикметниками; утворювати пестливі слова; вживати дієслова минулого, теперішнього, майбутнього часу; розвивали мовне дихання, мовний апарат, темп мовлення.

Дитина в соціумі: формували уявлення про місто і село; познайомилися з речами домашнього вжитку (меблі, побутова техніка, посуд); продовжували вчити правила поведінки, якщо ти один вдома і правила поведінки пішоходів.

Дитина в світі культури:

Образотворча діяльність 

- навчались створювати образи (ріпки, яблука з листочком, грибів на галявині, хмари) в техніці аплікації, складати з готових елементів образ та наклеювати його.

 - навчались ліпити виразні образи живих істот (сороконіжка) за мотивами вірша; ліпити тварин конструктивним способом (3-4 деталі), передаючи загальні уявлення про зовнішній вигляд (голова, тулуб, хвіст); можливість перетворення кулі на циліндр (сороконіжка), на диск (тарілка).

- навчали малювати візерунки із прямих та хвилястих ліній (смугасті рушнички); малювати складні за формою зображення на основі хвилястих ліній (сороконіжка); познайомилися з явищем контрасту (світлячок); зображувати хмару і град ватяними паличками зі зміною частоти розміщення плям (град, град!); цікавились творами українського декоративно-ужиткового мистецтва – народною іграшкою (курочка).

Дитина в природному довкіллі:

Формували уявлення про диких тварин, розширювали знання про мешканців лісу; вчили виділяти ознаки, які відрізняють птахів від інших живих істот; прийшли до висновку, що повітря навколо нас, в усіх предметах, які нас оточують; намагались зрозуміти що таке космос та сонце, з’ясовували питання чи можуть живі істоти існувати без сонця.    

На базі нашої групи працює гурток юного актора. 

      «Золотий ключик»

Мета театралізованої діяльності:

•  Навчити дітей володіти прийомами алегорії, фантастичних  перетворень.
•  Вчити емоційно та інтонаційно виразно характеризувати  персонажів.
•  Виявляти власне ставлення до героїв та їх вчинків.
•  Виховувати уважне ставлення до емоційного стану своїх  товаришів.

 Завдання театралізованої діяльності:

• Формувати в дошкільника уявлення про малі поетичні жанри українського фольклору (потішки, забавлянки, віршики, пісні, заклички, мирилки, прислів’я, приказки, загадки, колядки, щедрівки), вправляти в запам’ятовуванні їхнього змісту, усвідомленні призначення.
•  Дати основні відомості про театр (виступають актори – показують вистави; приміщення – театральна зала, роздягальня, фойє, каса; обладнання – крісла, лампи).
• Ознайомити з різними видами театру (іграшок, картинок, ляльок, фланелеграф), їхніми особливостями, жанровими особливостями казки (повтори, олюднення звірів, зачин, кінцівка) та переносити у власну творчу діяльність.

  «Криворізький міський театр  драми та  музичної  комедії  імені  Тараса  Шевченка»

                Пальчиковий театр

  Мета пальчикового театру  — розвивати моторно-рухову, зорову та слухову координацію дітей, формувати творчі здібності й артистизм, збагачувати пасивний і активний словник, використовувати в грі уяву, пам’ять, мислення та увагу. 

   Пальчиковий театр - це невеликі фігурки, які надіваються на пальці рук дорослих і дітей і використовуються для інсценування казок, історій. При грі важливо працювати різними пальцями, парами пальців, однією і двома руками, декількома пальцями одночасно. Проте в цьому відношенні варто орієнтуватися і на вік малюка. Так, однорічні і дворічні діти краще сприймуть гру однією рукою, тоді як в трирічному віці можна вводити ігри, що виконуються в дві руки. Персонажів для пальчикових ігор можна зробити з різних матеріалів. Не важливо навіть, наскільки ви умієте шити, в'язати,  адже іграшки можуть бути зроблені навіть з паперу, або  не потрібних  речей. Для цього на щільний картон наклеюється картинка або наклейка, що зображує персонаж і вирізається по контуру. Після цього із зворотного боку фігурки кріпиться  кільце, за допомогою якого вона надівається на палець.      

    За допомогою такої сюжетно-ролевої гри, як пальчиковий театр, можна не лише розіграти улюблену казку, але і інсценувати різні історії, які допоможуть вашому малюкові здолати психологічні бар'єри, привчити до якої-небудь корисної справи. Занурюючись в казковий світ, маленький чоловічок зможе зняти психологічні блоки, усунути страхи, виразити свій творчий потенціал. Головне - це правильно підібрати сценарій вашої казки - це правильно підібрати сценарій вашої казки. 

                    Театр тіней

  Для кожної дитини, театр – це чудо, чарівна казка. А ще цікавіше буде замінити традиційний театр ляльок тіньовим. Тільки уявіть собі, темна кімната і освітлений екран на фоні якого забавні тіньові фігури живуть особистим життям. Таку виставу Ваша дитини запам’ятає надовго.

   З чого розпочати?

   Театр тіней  - це особливий вид театральної гри, сюжет якої розкривається за допомогою кадрів-картинок, що проектуються на екран у вигляді тіней.

    Підготовка до самої простої тіньової вистави займе зовсім мало часу. Вам знадобиться біле простирадло, яке  потрібно повісити на стіну. На невеликій відстані від «екрану» встановити джерело світла, наприклад, ліхтарик, свічку чи настільну лампу. Світло повинно падати на «екран», тоді, всі предмети в проміжку між світлом та «екраном» будуть відкидати на нього тінь – в цьому і заклечається принцип тіньового театру. 

   Одним із простих способів організувати виставу – це скористатися своїми руками, замінюючи ними казкових героїв. Руки – вірні помічники під час вистави: дерево, собака, птах, людина – проявіть фантазію і у вас все вийде.

  Коли ви навчились показувати прості вистави можна приступити до більш складного варіанту організації тіньового театру.

  Фігурки для театру тіней найчастіше робляться з шкіри, картону або особливих кольорових плівок. Кожною з таких картинок управляє актор, а допомагають йому в цьому нитки або палички. Ззаду картонні ляльки висвітлюються спеціальним пристосуванням, званим контражурі. Залежно від якості освітлення і задумки, глядачі можуть бачити як кольорові, так і чорно-білі зображення.

       Обов’язково залучайте в процес створення тіньового театру дитину – це не тільки розвиває дитячі пальчики, але і навчить фантазувати.

Як попередити порушення мови у дитини?

Любіть свою землю, яку дав тобі Господь.

   Ми дуже любимо свою Батьківщину, свій рідний край. Наше Придніпров’я відоме своїми найцікавішими та найпривабливішими місцями. А скільки  легенд та переказів існує про давно знайомі нам місця, про назви міст, про відомих історичних осіб.

   Для більш глибокого ознайомлення з історичним минулим наш дошкільний колектив  прийняв участь в конкурсі«Мій рідний край».

    Перший етап  підготовки  -  ознайомлення дітей з легендами. Пояснити причини виникнення різних явищ природи, їхню суть, зафіксувати народні уявлення наших пращурів, зберегти у народній пам'яті й передати майбутнім поколінням знання про історичне минуле народу, покликані легенди. Легенди - це не прості вигадки, адже беруть свій початок з реальних подій. Хоча події у легенді нерідко перебільшуються, у народній свідомості вона все ж сприймається як достовірна розповідь, що відрізняє її від звичайної казки, а фантастичний зміст легенди трактується як диво, творене незвичайними людьми. Фантастика і вимисел легенди – саме ті чинники, за допомогою яких неясне стає зрозумілим, а неможливе – досяжним.

  Другий етап   - творчий пошук  легенди для театралізованої постанови. 

   Третій етап   - розвиток театралізованих здібностей дошкільнят, постанова вистави про назву річки Оріль.

                 Легендою оповита  назва річки Оріль. 

    Жив колись на Рящанській горі Змій. Він щороку забирав у неволю найкращу дівчину з навколишніх сіл.  Одного року в тих краях поселилась родина. У невеликому селі, в маленькій хатинці жив собі чоловік із жінкою, було в них три сини – ковалі та красуня донька.  Прожили вони чимало літ. Прийшов час і дівчині йти до Змія жити в неволі. Не погодились із цим брати. Викували собі по важкому мечу і розпочали битву. Сили були не рівними, але любов до сестри надихала братів все сильніше й сильніше. Юнаки виграли битву. Знесилений змій захотів пити і почвалав  до Дніпра вгамувати спрагу. А брати запрягли його в плуг і проорали глибоку борозну,  визволили з полону дівчат. Від радощів вони заплакали і наповнили борозну дівочими слізьми. З тих пір і несе Оріль до Дніпра чисту, як дівоча сльоза, воду.

                                   Дитяча казка.

    Казка - прекрасне творіння мистецтва. Складно перебільшити роль казки в житті дитини. Завдяки казкам малюки пізнають добро та зло, занурюються у світ фантазій і намагаються наслідувати своїх улюблених героїв. Казки завжди виховували в дітях уміння любити, співпереживати, піклуватися, а також розповідали про життя й традиції різних народів.

     Дитяча казка - необхідний елемент виховання дитини, вона доступною мовою розповідає йому про життя, вчить, висвітлює проблеми добра і зла, показує вихід зі складних ситуацій. Казка - це мова дітей, для них вона більш інформативна, ніж стиснута прісна доросла мова.

    Казка формує у дитини на все життя основи поведінки і спілкування, вчить наполегливості, терпінню, вмінню ставити цілі і йти до них. Слухаючи казки, діти накопичують у підсвідомості механізми вирішення життєвих ситуацій, які при необхідності активізуються.

  Для розвитку творчого потенціалу, фантазії, уяви дитини, ми вирішили не лише читати казки, але і написати сценарій та поставити виставу.

   Перший етап  підготовки  -  ознайомлення з казкою, як видом українського фольклору, читання казок, бесіди підготовки.

  Другий етап підготовки – вибір казки  для театралізованої постанови.

 Третій етап підготовки – виготовлення декорацій, підбір костюмів, розподіл ролей.

 Четвертий етап підготовки  - постанова вистави «Коза ‐ дереза».

Найбільший скарб кожної людини - її життя та здоров'я.

   На жаль, розуміння цього до багатьох приходить лише тоді, коли трапляється лихо. Особливо вразливими у непередбачуваних ситуаціях є діти. Щоб уникнути лиха, їм бракує обережності, спритності та елементарного життєвого досвіду. Перші уроки безпеки маленький громадянин отримує, звісно, у колі сім'ї та дошкільних навчальних закладах.

  Дбаючи про запобігання травматизму своїх вихованців, навчаючи їх безпечно поводитися на вулиці і вдома. Щоб діти засвоїли необхідні знання й набули практичних навичок на заняттях, під час проведення дидактичних та сюжетно-рольових ігор, слухаючи вірші та оповідання, розглядаючи ілюстрації. Це робилося не лише задля розваги, а й для закріплення набутих знань.  Метою місячника з безпеки життєдіяльності є проведення комплексу заходів, спрямованих на збереження життя і здоров'я дошкільників  навчального закладу, а також запобігання нещасних  випадків.

       Шановні батьки!

-  Не залишайте дітей без нагляду!

- Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Це варто зусиль!

- Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками.

- Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це.     Пам'ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною життя, а щоб неждана мить не стала сумним відтінком біди потрібно надавати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих.