Діяльність закладу дошкільної освіти у 2023-2024 навчальному році

    Введення в Україні воєнного стану позначилося на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнала освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) не працюють, деякі — приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно, консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі(за наявності укриття).

В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів.

   Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те,

що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива.

У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах.

Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії:

• ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;
• теорія природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу;
• ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості;
• ідея солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

        Актуальні питання в умовах воєнного стану:

• організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників;
• підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях;
• організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку;
• налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців, представниками територіальних громад;
• надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами.

Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладу освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями,  представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладу у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період.

Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях. На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану.

Так, на сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах - «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3  до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі.

Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили

кризову подію;

• поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;
• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;
• хрестоматія для дітей дошкільного віку “Моя країна – Україна” з національно-патріотичного виховання.

Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюються та поповнюються на сайті МОН.

У зв’язку з тим, що  Кривий Ріг знаходиться на лінії зіткнення з населенними пунктами на яких ідуть воєнні дії та часто  оголошується  повітряна тривога, робота дошкільного закладу освіти тимчасово буде відбуватися в режимі он-лайн.

Наш дошкільний заклад повинен  стати осередком, який дасть  змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психологопедагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти.

Першочерговими завданнями закладу у воєнний час повинні  стати:

• налагодження ефективної комунікації учасників освітнього процесу;
• відновлення освітнього процесу;
• зарахування до закладу дітей раннього та дошкільного віку із числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;
• організація освітнього процесу в ЗДО для всіх дітей;
• створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу;
• створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами організації освітнього процесу й надання педагогічної підтримки дітям раннього та дошкільного віку, у тому числі й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;
• здійснення інформаційної підтримки та психологічного супроводу учасників освітнього процесу;
• здійснення співпраці з Криворізьким інклюзивно-ресурсним центром (далі - ІРЦ);
• застосування інструментів управлінської діяльності для вирішення  надзвичайних ситуацій.

В умовах війни педагогічні працівники   повинні  повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу посіло ключове місце.

При запровадженні дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми.

Найбільшої актуальною буде система комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дасть змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователя й усіма, хто задіяний в освітньому процесі,  обрано оптимальні для здійснення кожного конкретного завдання канали комунікації.

Основними формами онлайн-комунікацій визначено:

відеоконференцію, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі.

Ефективними  були(з квітня 2022) розміщені на сайті ЗДО завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку; створено групи із батьками, вихователями в соціальних мережах Viber  для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронної платформи  Google Classroom за напрямами Базового компоненту дошкільної освіти та віртуальну бібліотеку. На платформі  Google Classroom створено #ОнлайнСадок80КР

Ефективними також можуть бути  робота в Telegram, WhatsApp тощо для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронних платформ Zoom, GoogleMeet, Microsoft Teams та ін.

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі слід звернути особливу увагу на такі аспекти:

• організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;
• забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
• організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;
• систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.

Бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання.

Синхронне навчання – це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне – коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми.

Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною.

Особливу увагу треба звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП).

Рекомендовано здійснювати перехід від прямої моделі надання освітніх послуг до тренерську: вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою тощо.

Педагог безпосередньо не має контакту з дитиною з ООП, але через батьків може продовжити її розвиток та освіту.

          Дивлячись на подіі, які відбуваються в країні хочу зосередити ваш погляд важливість листа МОН №1/9-766 від 12.12.2019 «Методичні рекомендації щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»

    Діти дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО та внутрішньо переміщених осіб, а також діти, які живуть у розташованих на лінії зіткнення населених пунктах, пережили та переживають травмівні події різного характеру, як от:

• розлука з рідними та близькими;
• тривале очікування звістки про рідну людину, телефонної розмови, зустрічі з рідною людиною;
• втрата близьких;
• ночівля у бомбосховищі під час обстрілів; переселення (переїзд), адаптація до нових умов життя тощо.

   Дітей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, можна віднести до категорії дітей із особливими освітніми потребами (пункт 20, частина 1, стаття 1 Закон України «Про освіту»).

Завдання педагогів закладів дошкільної освіти - допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя. Для цього необхідно вести постійне спостереження за ними і вихователеві - враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційно підтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психологопедагогічного супроводу.

Передусім у закладі дошкільної освіти необхідно створити сприятливі умови для розвитку особистості кожної дитини, а саме:

• забезпечення й захист усіх прав дітей;

• надання дітям педагогічної та психологічної підтримки й допомоги;

• наближення освітнього процесу до внутрішніх потреб кожної конкретної дитини, урахування дитячих інтересів, нахилів, намірів;

• розвиток індивідуальності дитини з огляду на ті особливості поведінки й характеру, які виникли внаслідок пережитої психотравми;

• створення для дітей можливостей вибору, прояву самостійності, творчості та експериментування.

Вихователі спільно з батьками мають забезпечувати цілісність, унікальність індивідуального розвитку кожної дитини. Аби пережиті психотравмівні події суттєво не вплинули на хід, траєкторію індивідуального розвитку дітей, вихователям треба якнайшвидше мінімізувати негативні наслідки.

Щодо психологічного супроводу всіх учасників освітнього процесу.

Сьогодні, в умовах війни, педагогу необхідно володіти елементарними навичками подолання тривожності, нападів панічної атаки, вміти переспрямувати увагу конкретної дитини, або дітей на позитивні явища, зацікавити їх, знайти способи піднесення їхнього настрою, знати елементарні способи розслаблення дитини у стані нервового напруження.

На допомогу педагогічним працівникам ЗДО у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо Пам’ятку для керівників закладів освіти.

Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому у стані стресу.

!!!!! У цьому контексті радимо переглянути вебінар від Всеосвіта на зняття стресу засобами арт-терапії 

Щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

Звертаю особливу увагу, що одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2023/2024 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

Нам важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм;

• сприяти формуванню у дітей позитивного образу своєї країни,
• утверджувати активні позиції громадянина своєї країни,
• виховувати ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його
• історії, традицій, культури.

Зміст сучасного патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності, реальності сприйняття соціального сучасного життя – входження в яке є неодмінною умовою соціалізації дитини, життєвого досвіду, що стає надбанням особистості та актуалізує стан постійної готовності до безпеки, милосердя та практики підтримки життя, що, в цілому, характеризує гуманістично орієнтовану поведінку дитини.

Щодо організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку.

Важливий показник якості освітнього процесу в ЗДО – створення сучасного універсального дизайну, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. У цьому аспекті пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно-ігрового обладнання.

Вагоме значення має дизайн оточуючого середовища. Тому вкрай важливо, щоб у вікових групах було достатньо простору для організації різних видів діяльності та вільної гри. Однією з умов, що впливає на забезпечення якості освіти, є зонування групового простору на гамірні та тихі зони, облаштування в ньому осередків за інтересами.

Одним із складників освітнього процесу ЗДО є візуальне оформлення простору, пов’язане зі світлинами дітей, їхніми мистецькими роботами, матеріалами, що відповідають тематиці дня/тижня, індивідуальним інтересам тощо. Застосування пропонованих матеріалів сприятиме формуванню в дітей мотивації до вивчення теми дня/тижня, збагаченню їхнього словника, закріпленню знань та умінь, отриманих під час активностей, розвитку дитячої творчості. Практичну значущість мають розробки педагогів щодо облаштування «Стіни, що говорять», локації «Диво-рученята», де представлені роботи дітей за темами: «Коло друзів», «Родина» тощо.

Беззаперечно важливою складовою є мовлення дітей для розвитку їх пізнавальних процесів, свідомості, формування загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності.

Світова практика для оцінки мовлення та грамотності дошкільнят визначає наступні параметри:

• допомога дітям у розширенні словника,
• заохочення дітей до мовлення,
• використання персоналом книжок у роботі з дітьми,
• заохочення дітей до користування книжками та знайомство з друкованим текстом.

    Водночас наголошуємо, що зазначені параметри, які пов’язані з книжкою, є більш продуктивними для очікуваних результатів мовленнєвого розвитку, оскільки вони безпосередньо виступають умовою для пізнавальної, дослідницької діяльності, розвитку самодіяльних сюжетно-рольових та театралізованих ігор дітей.

Окрім того, зміна акценту з питань оволодіння грамотою як процесу читання та письма на процес заохочення дітей до користування книгами знімає невиправдані вимоги батьків до вихователів щодо навчання дітей грамоти і спрямовує це завдання у початкову школу, тим самим демонструючи врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку та зберігаючи потенціал психологічних ресурсів для більш відповідних віку завдань.

Водночас має місце проведення просвітницької роботи з налаштування педагогічних працівників на самоосвіту і саморозвиток з метою покращення якості освітнього процесу через вдосконалення особистого мовленнєвого розвитку, опанування сучасних технологій використання книжки та опрацювання літературного твору в освітньому процесі, через додаткове навчання педагогів особливостей мовленнєвої роботи з дітьми, особливо з тими, які мають особливі освітні потреби.

Окрім того, не забуваємо проводити класифікацію різних видів діяльності, притаманних періоду дошкільного дитинства.

Класифікація різних видів діяльності:

• рухова,

• ігрова,
• комунікативна,
• мовленнєва,
• здоров’язбережувальна,
• мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах),
• пізнавально-дослідницька,
• господарчо-побутова діяльність.

Дана практика організації видів діяльності враховує вікові особливості дітей та демонструє освітні завдання, формує системні професійні знання педагогів щодо підтримки та розвитку в дитини творчих, самостійних, якісно нових характеристик.

Гра – провідна діяльність дітей дошкільного віку. Саме під час гри малюки швидко у доступній формі оволодівають знаннями та уявленнями про оточуючий світ, вчаться використовувати їх на практиці і проявляють свою самостійність.

Ігрова компетентність – це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.

В основу сучасної класифікації ігор покладено такий критерій, як ступінь активності та свободи дитини в організації ігрової діяльності.

Перша група ігор: самодіяльні вільні ігри (ігри-експериментування, сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані).

Друга група: ігри, що організовані за ініціативою дорослих з метою навчання (сюжетно-дидактичні, дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) або з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядові, драматизації, хороводи, ігри-естафети).

Педагогічним працівникам необхідно створити умови для повноцінної участі дитини в усіх видах ігор (як самостійних, так і ініційованих дорослим), що забезпечує «запуск» механізмів вільної самодіяльної творчої гри, під час якої розквітає самостійність, ініціативність, креативність, свобода вибору та життєві цінності дитини.

Під час проведення творчої гри дорослому слід розмовляти з дітьми, долучатися до гри через другорядні ролі, не беручи при цьому на себе провідну роль, обговорювати ролі, заохочувати до нових сюжетних ліній, спираючись на нещодавно отримані враження від екскурсій, знайомства з людьми різних професій тощо.

Рекомендовано поступово вводити у рольові ігри елементи друкованих текстів, цифри, що є надзвичайно значущим для опанування дітьми елементарних математичних залежностей і відношень: в обговоренні цінників у меню, при вході в кафе або купівлі продуктів у супермаркеті, вимірюванні відрізу тканини кравцем для пошиття лялькового одягу.

Доцільно інтегрувати ігрову діяльність з усіма іншими видами, зокрема, дослідницькою. Необхідно мотивувати дітей під час вільної гри або групових занять самостійно користуватися допоміжними матеріалами.

Окрім того, рекомендовано здійснювати позитивну взаємодію з дітьми під час вільної гри, що передбачає відсутність надмірної ініціативи, опіки (не грати за дітей, не створювати замість них ігровий простір), бути готовим не лише прийняти дітей у свою діяльність, а й відгукнутися на їхню ігрову пропозицію, створювати безпечний процес партнерства, підтримки інтересів та ігрових дій, давати своєчасні репліки і питання, які допомагають дітям зорієнтуватися та направити свої дії.

Більшість часу впровадження освітнього процесу має відбуватись індивідуалізовано і полягати у забезпеченні вихователем індивідуальної зони творчого розвитку дитини, що дозволяє їй на кожному етапі створювати освітню продукцію, спираючись на свої індивідуальні якості та здібності. Під час періодів вільної гри дітям необхідно забезпечувати вільний доступ до великої кількості матеріалів, іграшок та обладнання, яке вони можуть використовувати на власний розсуд.

Також необхідно більше уваги приділяти впродовж дня індивідуальним формам взаємодії дітей, стимулювати та мотивувати спілкування дітей одне з одним, допомагати висловлюватися та коментувати свою діяльність, розвивати розумові навички та ініціативи.

Отже, характеристика різних видів діяльності дітей дошкільного віку, які традиційні для українського дошкілля та відображені у вимогах Стандарту, є продуктивними з доведеною ефективністю. Вони спрямовані на досягнення освітніх результатів (компетентностей) з урахуванням вікових особливостей дошкільників, забезпечують неперервність здобуття освіти впродовж життя та реалізують принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою.

Усі рекомендації і висновки з питань проведення навчально-пізнавальної діяльності зводяться до інтеграції різних видів діяльності та зміни форм організації дітей у малих підгрупах та індивідуально.

Педагог залишається центральною фігурою, що забезпечує якість освіти в дошкільному закладі.

Вимоги до педагога:

• мобільність,
• оперативності,
• креативності у виборі форм та методів роботи залежно від ситуативних освітніх завдань.

Щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

В умовах воєнного стану значна кількість дітей з ООП була тимчасово переміщена до інших регіонів України. Наразі в жодному куточку України внаслідок збройної агресії РФ діти з ООП не почуваються в безпеці через відсутність належних умов для здобуття освіти. Також, збільшилося навантаження на батьків і заклади, які частково виконують функцію прихистку для внутрішньо переміщених осіб.

З метою забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України було внесено низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Листом МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» надано роз’яснення про зазначені вище зміни, з урахуванням яких має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році.

Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено у Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти.

Рівні надання підтримки в освітньому процесі дітям з ООП в ЗДО, критерії їх визначення та умови їх забезпечення встановлюються відповідно  до Порядку.

 Рівні підтримки залежать від потреби дитини, а не від її порушення/ розладу/діагнозу.

    Визначення рівня підтримки фахівцями ІРЦ, зазначеного у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, здійснюється для всіх осіб, які проходять таку оцінку.

Водночас надання підтримки відповідно до визначеного рівня відбувається тільки тоді, коли особа з ООП здобуває освіту в інклюзивній групі закладу дошкільної освіти.

Дітям дошкільного віку, у яких під час навчання в ЗДО виявлено труднощі (їх помітив вихователь, вони незначні і закладу вистачить власних зусиль для їх подолання), за рішенням закладу може надаватись підтримка першого рівня.

На підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу, зафіксованого у протоколі про потребу підтримки першого рівня, складається індивідуальна програма розвитку.

Вивчення наявних компетенцій у здобувачів дошкільної освіти, що реалізується на рівні закладу освіти, здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу та передбачає аналіз здатності особи навчатися, її поведінку в колективі, спостереження за психоемоційним станом дитини та проявами девіантної поведінки.

Для цього, за письмовою заявою батьків або інших законних представників дитини, керівник закладу створює команду психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки.

Перший рівень підтримки – це перший крок до інклюзивного навчання. Діти, яким надається підтримка першого рівня не являються такими, що перебувають на інклюзивному навчанні (додаткове фінансування не передбачається, інклюзивна група не створюється).

Якщо ж зусиль ЗДО буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога, заклад рекомендує батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

У випадках же з ІІ по V рівнів підтримки завжди створюється інклюзивна група і забезпечуються певні умови інклюзивного навчання.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу дітей з ООП забезпечує асистент вихователя, посадові обов’язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства. Фінансуванн, починаючи з другого рівня, передбачає оплату послуг асистента вихователя.

Окрім того,  Положенням про ІРЦ розширено перелік підстав для проведення повторної комплексної оцінки, зокрема:

• за ініціативи батьків (інших законних представників) особи з особливими освітніми потребами;
• за ініціативи особи, що подавала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з метою проведення моніторингу розвитку особи, але не частіше ніж раз на рік;
• рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами закладу освіти або фахівців інклюзивно-ресурсних центрів з метою проведення моніторингу розвитку особи (за згодою батьків).

    Положенням про ІРЦ передбачено розширення переліку осіб, які можуть подавати заяву до ІРЦ на проведення комплексної оцінки, в тому числі повторної, отримувати висновок про комплексну оцінку, звертатися та отримувати консультації фахівців ІРЦ, а саме додалися особи, які визначені частиною четвертою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Особливо вразливими до страшних подій, що відбуваються в Україні внаслідок збройної агресії РФ, є діти з порушеннями інтелектуального розвитку.

Слід пам’ятати, що такі діти мають обмежені можливості пізнавальної діяльності, тому не можуть швидко та правильно реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища. Через це важливо надавати таким дітям необхідну підтримку та допомогу, враховуючи максимально їхні інтелектуальні можливості, щоб мінімізувати у них наслідки психологічної травми.

Щодо атестації педагогічних кадрів.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» (далі – Закон), педагогічний працівник закладу дошкільної освіти – особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки.

Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі – Типове положення), передбачає можливість присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, але мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Щодо організації роботи з батьками.

Налагодження комунікації з усіма учасниками освітнього процесу одне з пріоритетних завдань закладу під час дії правового режиму воєнного стану.

• інформування сімей, що евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;

• надання інформації щодо можливості використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
• сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій, організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.);
• психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо).

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма задіяними в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації.

У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі, а саме:

• розміщення на сайті ЗДО рекомендацій для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку;
• створення спільнот із батьками, вихователями, психологами, тощо в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsAppта з використанням електронних платформ Zoom, GoogleMeet, GoogleClassroom, Microsoft Teams з метою надання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг тощо.

Матеріали для педагогів та батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

1. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті

 https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.

2. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною 

https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.

3. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ

 https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.

4. Рекомендації для населення під час воєнного стану

 https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.

5. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову 

https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.

6. Підтримка батьків та дітей під час війни 

https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions.

7. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани Ройз - YouTube.

https://www.youtube.com/playlist?app=desktop&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS

8. Як надавати першу психологічну допомогу

 https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.

9. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ

 https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.

10. Як допомагати дітям у замкненому просторі 

http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/.

11. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту 

https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.

12. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації

https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS&index=8.

13. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій.

 https://tellme.com.ua/

14. Як перевірити правдивість джерела інформації

 https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats.

15. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят. 

https://numo.mon.gov.ua/.

16. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років

 https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WLg

17. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні 

https://osvitoria.media/

18. Моя країна – Україна: хрестоматія для дошкільнят з національно-патріотичного виховання / автори і укладачі – Н. Гавриш, О. Косенчук. – Харків: Ранок, 2022. – 96 с.

19. Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо

http://abetka.ukrlife.org/

20. Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання)

https://learning.ua/#google_vignette

21. Платформа «Розвиток дитини». Практичні завдання для всебічного розвитку дітей

https://childdevelop.com.ua/.

22. Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей.

https://kazky.suspilne.media/list.php

23. Безкоштовні розмальовки на тему «Правила гігієни»

https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-gigiena-10/

24. Мультфільм «Небезпечні знахідки». 

https://www.youtube.com/watch?v=gx7XHXAL2_g

25. Аудіоказки для малят

 https://oll.tv/uk/kids_audio-tales

26. «Війна очима дітей», конкурс дитячих малюнків.

 https://vseosvita.ua/no-war

38. Мультфільм «Про мінну безпеку: Лісовий скарб» ЮНІСЕФ

https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY

27. Аудіоказки українською 

 https://audiokazky.in.ua/

28. «Дерево казок» — читати та слухати казки (аудіо) різних народів.

https://derevo-kazok.org/audio-tales/

29. Журнал для дошкільнят і молодших школярів «Джміль» ( цікаві бесіди, вірші, приказки, оповідки, нетрадиційні техніки образотворчості, досліди в домашніх умовах, комікси, електронні додатки тощо)  https://jmil.com.ua/2022-2.

30. Національна освітня інтернет-платформа 

https://vseosvita.ua/

Рекомендації  педагогам та батькам

щодо забезпечення якості дошкільної освіти в умовах війни

Подаємо рекомендації, що стосуються ключових завдань та кроків їх реалізації, що допоможуть консолідувати зусилля всіх учасників освітнього процесу задля забезпечення необхідних умов для освіти, повноцінної соціалізації дитини й створення безпечного освітнього середовища у воєнний час.

     Враховуючи особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі, у разі згоди батьків:

• з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводилося не більше 10 хвилин,
• старшого дошкільного віку — 15 хвилин.

    Під час зйомки педагогам необхідно  створювати короткі і дидактично продумані відеоролики.

     Педагоги повинні інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.

    Педагогам необхідно активно проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавали консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій, залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.

Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні

1. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

2. Лист МОН № 1/3370-22 від 06.03.2022 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання».

3. Лист МОН № 1/3454-22 від 15.03.2022 «Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році».

4. Лист МОН №1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»

5. Лист МОН №1/3593-22 від 22.03.2022 «Про здійснення публічних закупівель та обслуговування в органах Казначейства в умовах воєнного стану».

6. Лист МОН №1/3556-22 від 19.03.2022 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити місце розташування у зв’язку з проведенням в місцях їх розташування бойових дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на обслуговування до органів казначейства за новою адресою розташування».

7. Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».

8. Лист МОН №1/9-766 від 12.12.2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками

9. Лист МОН №1/3845-22 від 02.04.2022 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного  стану в Україні

10.Наказ МОН від 06.06.2022 №527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладі освіти України та визнання такими, що втратив чинність, наказу МОН України від 26.06.2015 №641

11.Лист МОН №1/8504-22 від 27.07.22 року «Про окремі питання діяльності закладі дошкільної освіти у 2022-2023н.р.»

12.Лист МОН №1/9105-22 від 10.08.2022 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022-2023»

13.Лист МОН №1/6435-22 від 15.06.2022 «Щодо  забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»

14. Лист МОН №1/6887-22 від 22.06.2022 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників»

15.Лист МОН №1/6885-22 від 22.06.2022 «Щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресію російської федерації на території України»

      Яку діяльність запропонувати дошкільнику протягом дня?      

   Діти обожнюють грати! Крім того, гра - провідна діяльність їхнього віку, за допомогою якої вони досліджують навколишній світ, предмети та явища у ньому. Дитяча уява не має обмежень! Дорослі можуть допомагати малюкам використовувати іграшки по-різному: наприклад, машинки можуть не тільки «їздити»- їх можна сортувати за кольором, розміром, призначенням, відправляти їх на «автомийку» тощо. Можна склеїти кілька аркушів паперу та намалювати на них дороги і будинки – тоді ви отримаєте «місто», яким також можна «їздити». Це ж стосується й інших іграшок.  Ігри з улюбленими м’якими іграшками дитини можуть принести багато радості. Просто заповніть ванну іграшками та посадіть туди дитину.

• Цікавими для малят є ігри з коробками. Якщо у вас немає – обов’язково придбайте таку коробку. З коробки можна побудувати фортецю, обмалювати її, обклеїти наліпками чи різними картинками, вирізаними зі старих журналів.
• Переодягання та рольові ігри. Знайдіть вдома різноманітний одяг, прикраси та інший реквізит. Запропонуйте вашому малюку стати лікарем, пожежником, ветеринаром, фермером, астронавтом і таке інше. Дозвольте дитині брати ваші головні убори, шарфи, рукавички та взуття. Допомагайте їм з пошуком необхідних матеріалів.
• Частину іграшок можна заховати: можливість час від часу діставати зі схованки «нову» іграшку вам дуже допоможе. 
• Грайте в шаради: імітуйте різних тварин рухами та голосом і пропонуйте дітям відгадати, що це за тварина. Грайте по черзі. 
• Грайте в настільні ігри. Час карантину можна провести з користю та навчити дитину грати у шахи, шахмати, доміно, лото та інші.

Зараз  є   багато  цікавих  настільних  ігор,  які   розвивають  логічне  мислення, пам’ять, увагу – і  це  теж  буде  цікавим  заняттям  для  дітей.