Мета:

                        Для вас батьки!

Наша група  працює за базовою програмою «Дитина», яка налаштовує нас, вихователів, на відкриття у дитині великого світу в єдності та розмаїтті його окремих світів— ПРИРОДИ, КУЛЬТУРИ, ЛЮДЕЙ, ВЛАСНОГО "Я". Тому ми зорієнтовані на те, щоб виростити компетентну особистість. Не лише проінформовану, обізнану, вмілу, а й гнучку, здатну адекватно діяти, приймати самостійні рішення, пристосуватися до різних умов життя, визнавати свої помилки, відстоювати власну гідність, реалізовувати природні можливості, самовдосконалюватися. У Програмі виділені сім ліній розвитку дошкільника: фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, креативний.

Ми працюємо за різними направленнями та особливу увагу приділяємо на даний момент освітнім напрямам "Дитина в соціумі" і "Дитина в світі культури", "Мовлення дитини" тощо.

Дитина в соціумі. Ми у дітей формуємо навички організованої поведінки, гуманні почуття, елементарні уявлення про доброту, чуйність, товариськість, уважність. Вдосконалюємо форми ввічливого звертання до однолітків; призвичаюємо до виконання елементарних обов’язків, відповідальної поведінки. Створюємо сприятливі умови для формування у дітей моральної діяльності; вчимо бути уважними до дорослого та його звернень. За допомогою пісень, віршів, казок виховуємо позитивні моральні якості (працелюбність, доброту, чуйність, товариськість).

Дитина в світі культури. По цій лінії розвитку ми виховуємо культуру прояву почуттів. Створюємо умови під час гри для отримання емоційного задоволення та «психологічного розвантаження». Стимулюємо емоційний відгук на гру, бажання виконувати її задоволенням. Розвиваємо вміння супроводжувати музично – рухові етюди ігрового характеру виразною мімікою і пантомімікою. Вчимо дітей передавати свої емоції жестом, інтонацією.

Дитина і природне довкілля

Сьогодні для дитини довкілля досить часто обмежується телевізором, відеомагнітофоном, ігровими приставками. Що ж, це відповідає сучасності, але чомусь пригадуються слова художника Миколи Реріха : «Вмикаючи телевізор, ми вимикаємо свідомість». І справді, світ електронної техніки загрожує витіснити з поля зору дитини світ живої природи. Тому з дітьми ми багато спостерігаємо,адже спостереження є найважливішим "провідником" в природу і її явищ. Вона розширює кругозір дітей, збагачує їх мислення безліччю конкретних відомостей про таїнства життя природи . Долучаючи дитину до світу природи з допомогою спостереження, ми свідомо розвиваємо різні сторони його особистості. Пробуджуємо інтерес і бажання пізнавати природне оточення, викликаємо у дитини співчуття до самостійного життя тварин, бажання їм допомогти, показуємо унікальність життя в будь-якій, навіть самої химерної форми, вказуємо на сезонні зміни, необхідність зберігати, шанобливо і дбайливо обходитися з природою. В осінню пору року ми звертали увагу на осінню красу природи: різнокольорові листочки, квіти, травичку, різномаїття овочів та фруктів. Пізньої осені спостерігали за деревами, які вже без листя. Із листочків викладали аплікації, використовуємо на заняттях каштани, горіхи, шишки. Для закріплення знань про осінню пору року було проведене свято осені.

      У великому місті жива природа наче відступає на другий план. Землю вкриває асфальт і бетон, дерева та кущі губляться поміж будинками, нічних зірок на небі майже не видно через електричні вогні... та й вічно заклопотані дорослі не завжди вміють зацікавити дітей об'єктами та явищами живої природи, бо вони не такі динамічні, як технічний прогрес. Отож, дорослим теж треба вчитися бачити природу.

Як відомо, мислення актуалізується, якщо поставлена мета. Якщо батьки прагнуть навчити дитину бачити красу, розуміти її, вони повинні скерувати доньку чи сина на це щодня. Звичайно, не нав'язливо, а у формі гри. Наприклад, йдучи з дитячого садка, запропонуйте малому знайти найвище, найнижче, найстрункіше або найпишніше дерево. Наступного разу - найяскравіше або найпривабливіше. Розглядаючи рослини, порівнюйте форми, кольори квітів і листя, запропонуйте таку гру : спершу назвіть ви три ознаки дерева (куща, квітки), а дитина буде вгадувати назву, а потім - дитина вам. Ось, наприклад, як у процесі малювання можна пояснити, чому листя міняє колір восени. Візьміть кілька аркушів білого паперу та акварельні фарби : зелену, жовту, червону. На прогулянці зверніть увагу малого на те, що раніше всі листочки були однакові - зелені, а тепер стали жовті,червоні. Вдома запропонуйте намалювати контури трьох листочків : берези, клена, дуба. Трохи змочіть папір водою і пензликом нанесіть на малюнок з листком берези кілька цяточок жовтої фарби. На другий - з листком клена нанесіть трішки жовтої та червоної фарби, на третій - з дубовим листком нанесіть лише червоної. Фарба, розтікаючись по зображенню, утворить колір кожного з листочків. Березовий листочок стане жовтим, кленовий - жовтогарячим, а дубовий - червоним. Тепер можна пояснити дитині, що в кожному з живих листочків наявні зернятка-барвники різного кольору. Але найбільше серед них зеленого - хлорофілу. Зелені зернятка утворюються під впливом сонця та тепла, тому влітку їх дуже багато, і вони не дають нам змоги побачити інші - жовті або червоні.

Шановні батьки пропонуємо Вам:

Ігри з пальчиками з використанням народних потішок, віршів.

Ці ігри створюють сприятливий емоційний фон, забезпечують добре тренування пальців, вчать уважно слухати і розуміти зміст потішок, які є чудовим матеріалом для навчання розмовної мови.

                              ***

Сорока-ворона на припічку сиділа дітям кашку варила.

Цьому дам, цьому дам, цьому дам, цьому дам,

А цьому не дам! Бо дровець не носив, піч не топив, каші не варив.

                             ***

Оцей пальчик – мій дідусь! Оцей пальчик – баба!

Оцей пальчик – мій татусь! Оцей пальчик – мама!

А цей пальчик буду я! От і вся моя сім’я!

                                                   ***

Їде білка своїм возом. Каже: я підвезти можу

Лисичку-сестричку, Горобчика-синичку,

Ведмедя товстоп’ятого, Ще й зайчика вухатого!

Розділ “Спілкування з однолітками і дорослими” в програмі займає важливе місце. Діти будуть охоче спілкуватися, якщо тема розмови буде їм доступною і цікавою. З малюнками можна поговорити про те, у що вони одягнуті, взуті, про частини їхнього тіла, про членів їх сім’ї, про тварину, що живе у них вдома, про іграшки, про все, що дітям знайомо і цікаво. Під час розмови дуже важливо знайомити дітей з елементарним правилами спілкування: говорити спокійним, лагідним голосом, дивитись в очі співрозмовнику, уважно слухати, не перебивати, не розмахувати руками. Добре впливають на процес спілкування ігри з дидактичною іграшкою. 

Наприклад: Дидактична гра “Нова лялька” з’являється нова лялька. Лялька вітається, знайомиться з дітьми. Діти розглядають ляльку. Пропонується показати ляльці групову кімнату. Діти по черзі називають предмети і пояснюють, для чого вони потрібні. Таким чином у дітей формується доброзичливе ставлення до тих, хто прийшов до групи вперше.

Можна запропонувати дітям різні ситуації з метою формування навичок спілкуванню наприклад: Ви побачили маленьку дівчинку, що стоїть посеред вулиці і плаче. Що ви зробите? Про що запитаєте її?

Формувати вміння спілкуватися можна за допомогою читання і заучування напам’ять віршів, що містять діалог а також народних ігор. Такі вірші краще читати за ролями (дитина-дорослий або дитина-дитина), розігрувати інсценівки. Це сприяє розвитку діалогічного мовлення.

1. “Де ти, білочка, живеш? .”

2. “Гуси-гуси, – га-га-га”

3. “Киця мура, де ти була? .”

4. – Пташка маленька, де твоя ненка?

– На маківці сиділа, дрібен мачок дзьобала.

– Дзьоб, дзьоб, дзьобаночок, ходи, пташко, у таночок!

5. “Летів горобчик: – Жив, жив, жив,

а де мені сісти?

– На печі.

– А що мені з’їсти?

– Калачі.

– Там!”

Соціально-моральний розвиток дітей через дидактичні ігри

Ми розвиваємо у дітей соціально – моральні якості  через  ігрову діяльність. Пропонуємо дидактичні ігри, які спонукають дітей порівнювати себе, свої дії, поведінку з однолітками; наслідувати гарні зразки, планувати й розподіляти ролі, мирно розв’язувати конфліктні ситуації; формувати реалістичну самооцінку; виробляти вміння вибирати доцільну поведінку, налагоджувати контакти, визначати особисті досягнення, захищати власні інтереси, проводити спостереження з коментуванням тощо.

                                      Давайте познайомимося!
        Мета: закріплювати вміння дітей знайомитись, називати своє ім’я, уживати у своєму мовленні ввічливі слова.
        Матеріал: лялька.
        Хід гри
       До дітей «завітала» нова лялька. Вона бажає познайомитися.
Вихователь.Давай познайомимося, мене звуть Олена Миколаївна, а тебе? Дуже приємно! Діти по черзі підходять до ляльки і знайомляться. Хто познайомився з лялькою, той може знайомитися з дітьми групи.
                                                           Оціни вчинок  
        Мета: за допомогою сюжетних картинок розвивати уявлення дітей про добрі та погані вчинки; характеризувати та оцінювати вчинки; виховувати чуйність, доброзичливість.
       Матеріал: сюжетні картинки.
       Хід гри
       Діти працюють у парах. Кожній парі вихователь пропонує сюжетну картинку. Діти повинні роздивитися картинку, описати, що бачать і оцінити вчинок. Наприклад: двоє дітей розповідають по черзі: «Хлопчик забрав у дівчинки м’яч, дівчинка плаче. Хлопчик учинив погано, так робити неможна».

                                                 Назви членів своєї сім’ї 
       Мета: закріплювати вміння дітей чітко називати членів своєї сім’ї; розвивати пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати любов до своєї родини.
        Хід гри
       Діти стоять у колі та по черзі називають членів своєї сім’ї. Наприклад: «Я живу з мамою Наталкою, татом Сашком, братиком Владиком. У мене є бабуся Ліда, бабуся Віра, дідусь Гриша і дідусь Павло».
                                               Маленькі помічники
       Мета: підводити дітей до розуміння, що потрібно допомагати рідним людям і віддавати їм свою любов; учити дітей розповідати про свою допомогу в своїй родині; розвивати зв’язне мовлення, мислення.
       Матеріал: скринька, ведмедик.
       Хід гри
       До дітей «завітав засмучений ведмедик». Він «посварився з мамою», тому що «не хотів прибирати на місце свої іграшки». А тепер не знає, як помиритися із мамою.
        Вихователь. Діти, а ви ображаєтесь на рідних, коли вони вас сварять? Рідних потрібно любити і допомагати їм. Як ви допомагаєте вдома своїм рідним? У мене є бабусина скринька, усю свою допомогу ви складете в неї, а саму скриньку подаруємо ведмедикові для того, щоб він також учився допомагати своїй мамі та не забував про це. Діти по черзі розповідають про те, як вони допомагають удома мамі, татові, братикові, сестричці, бабусі, дідусеві, а свої розповіді складають у скриню. Ведмедик «дякує» дітям за «чарівну скриньку» і повертається до лісу миритися з мамою та допомагати їй.

                                               Скажи пестливо 
        Мета: учити дітей ласкаво, із любов’ю звертатися до своїх рідних; розвивати зв’язне мовлення, мислення; виховувати любов до своєї сім’ї.
       Матеріал: м’яч.
        Хід гри
       Вихователь кидає м’яч дитині та пропонує назвати певне слово пестливо: наприклад, мама — матуся, тато — татусь тощо.
      Я радий, що я —хлопчик;
      Я щаслива, що я — дівчинка.

                                      Хлопчик-дівчинка
      Мета: учити дітей радіти своїй статі, поважати свою стать та стать інших дітей; розвивати зв’язне мовлення та мислення; вихо вувати дружелюбність.
       Хід гри
       Вихователь пропонує дітям утворити коло, узятися за руки і по черзі розповісти: «Я радий, що я — хлопчик, тому що я майбутній захисник, сильний і сміливий!» Або: «Я щаслива, що я — дівчинка, тому, що я лагідна, ніжна, добра, майбутня матуся!»
       Вихователь допомагає тим дітям, яким важко розповісти про себе.

Розвиток мовлення через «Пальчикові» ігри.

   Пальчикові" ігри - вiршованi рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних pyxiв рук, пальчиків. „Пальчикові" ігри допомагають батькам не тільки розвивати мовлення та iнтeлектуальнi здiбностi дитини, а й приносять задоволення від проведеного разом часу, допомагають у хвилини плачу, стають у пригоді для створення ритму впродовж дня. Пропонуючи малюку "пальчикову" гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, продумати вci рухи заздалегідь i поступово її повторювати.              

   Особливу paдicть приносить дитині ситуація, коли вci члени сім‘ї разом відтворюють "пальчикову" гру. Спочатку вона може тільки спостерігати за тим, як батьки граються у „пальчикову" гру, поступово включаться у "пальчикову" гру окремими звуками та рухами. Важливо, щоб вiдповiдна "пальчиклва" гра повторювалась упродовж певного проміжку часу.   Наприклад, "пальчикову" гру присвячено весні протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова „пальчикова" гра, пов‘язана з певною подією, святом, періодом року. Можна виділити певний час для „пальчикової" гри. Наприклад, перед сніданком. Коли лунають слова з гри, гортань дитини вібрує, повторюючи вci звуки, спершу беззвучно, а через деякий час з‘являться відтворені склади i слова із запропонованої "пальчикової" гри. Hacтає i той момент, коли малюк разом з вами показує "пальчикову" гру з пальчиками. Світ „пальчикових" iгop дapyє радість i малятам, i батькам.

"ПАЛЬЧИКОВI" IГРИ ДО СКАРБНИЧКИ БАТЬКIВ ТА МАЛЮКIВ.

Пальчикова гра Kвіткa

Сяє сонечко привітне -

Kвіткa з пуп‘янки розквітне.

(Пучки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі на пуп‘янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розставити по колу i трохи вигнути. Утворюється велика квіткa, що розпустилася).

Пальчикова гра Хрущ

Я - малий веселий хрущ.

Мене знає кожен кущ.

Маю я красиві вуса

І нічого не боюся.

(Стиснути кулачок. Вказівний палець i мізинець розвести в рiзнi боки („вуса"). Ворушити вусами).

Пальчикова гра Квіточка

Під снігом квiточка росте,

Красу на землю принесе,

Промінчик доторкнеться

І квітка усміхнеться.

(Показати руками шар снігу. Пoтiм утворити руками квітку й торкнутися до її пелюсток, показуючи „промінчик". Далі квітка потроху розкриває пелюстки).

Пальчикова гра Віяло

В літню спеку віяло

Вітерцем повіяло.

3 нами вітерець погрався -

І у віяло сховався.

(Зображати руками віяло. Потім пальчики ховаються в кулачок).

Як спланувати дозвілля дошкільнят.

  Від двох до шести років – це один з найважливіших періодів формування людської особистості. В цьому віці дитина осягає більшу частину свого розмовного словника, вчиться спілкуванню, елементарній граматиці, кольоровому і звуковому світосприйняттю, дрібній моториці, розвиває грацію та зграбність на все подальше   життя.

   В дошкільному віці закладається любов до праці, до читання, повага до оточуючого світу, основні поведінкові поняття. А, крім цього всього, це найчарівніший час, коли дитина тільки осягає чарівність світу книг, вірить в дива та святого Миколая, вона легко запам’ятовує віршики і з задоволенням їх розповідає. Це як родючий ґрунт, в який можна безмежно засівати зерна, а вони будуть давати паростки, не виснажуючись. В грі, яка одночасно є життям, діти вчаться, а навчаючись – граються.

   Сучасне життя не дозволяє більшості батьків залишати дітей вдома, виникає необхідність віддавати їх до дитячих садочків. В садочку діти рано привчаються до співпраці з іншими, до вміння досягати компромісів. Саме в садочку вони вперше добровільно діляться іграшками, увагою дорослих, там же вони готують свята, вчать пісеньки. Кожна хвилина малюків в садку зайнята: спортивні заняття, музика, мова, правила поведінки, малювання, ліплення, дрібна моpторика. 

   На сьогоднішній день і діти, і вихователі зайняті цілий день, проте виникають моменти, коли між заняттями з’являється хвилина, наприклад, їсти ще рано, а малювати вже немає часу. Тоді в пригоді дорослим стають барвисті та цікаві дитячі журнали. До речі, не лише вихователям корисно мати журнал в запасі – допоможе він і батькам. 

  До початку занять в садочку, вранці, коли батьки приводять дітей, є півтори години: когось привели о сьомій тридцять, когось о дев’ятій. Звичайно, можна дістати іграшки, а можна відкрити журнал і разом почитати коротеньку казочку, в якій за пів сторінки тексту і багато цікавих ілюстрацій відбуваються різноманітні дива, герої встигають потрапити в пригоду та успішно з неї вибратися. Потім казочку можна й обговорити, адже діти люблять обговорювати малюнки, події. Журнал може пропонувати також невеличкі майстрування, коли за кілька хвилин з допомогою ножиців та клею можна зробити щось надзвичайне. Діти люблять вирізати, майструвати, клеїти, а якщо потім виріб можна використати чи показати батькам, бабусям, дідусям, друзям, то це має свою подвійну користь. В плані вигадок для простих дитячих виробів, дитячий журнал – незамінний помічник будь-кому з дорослих.

  Пропонують журнали і велику підбірку віршів, з простим чітким мотивом, гарним сюжетом. Їх можна і під час перерви почитати, і в сценарії використати. Ще на сторінках видання є загадки та скоромовки, які є незамінними помічниками для розвитку логіки та зв’язного мовлення. Старші діти можуть їх прочитати самі, а молодшим читають вихователі та батьки. Дитинство кожного дорослого починалося з найпростіших віршиків та цікавих загадок, які з задоволенням згадуються і в дорослому віці, бо ж те, що запам’яталося в дитинстві – це скарб усього життя.

    Садочок має дискові програвачі, та й сучасні діти з малечку знаються на електроніці, з раннього дитинства призвичаюючись до електронних носіїв інформації. Вони з задоволенням слухають аудіо казки і з таким же задоволенням граються в прості ігри, запропоновані дисками – додатками до журналу, розвиваючи таким чином і увагу, і всі види пам’яті: і слухову, і асоціативну, і зорову тощо. 

    Барвистий журнал, з усіма своїми вправами, забавами, завданнями, розповідями – це те, що кожна дитина з задоволенням візьме до рук і на якийсь час порине в його чарівний світ. Усе, що вимагають різні методики розвитку, як сучасні, так і класичні, можна знайти на кольорових сторінках. В дошкільному закладі, з якого діти ідуть до школи, вміючи читати, писати, та володіючи неабияким словниковим запасом, красивий і корисний посібник стане в пригоді. 

                    Безпека дітей вдома.

     Ще недавно ви чекали, коли ж малюк почне ходити. Проте тепер за ним важко встежити.

    Малюк росте і з кожним днем стає все більш самостійним, невтомно освоюючи навколишній світ. Ваше завдання - не обмежувати маленького дослідника, а забезпечити йому безпечний простір. Настав час ще раз критично оглянути свою квартиру. 

   КУХНЯ - найнебезпечніше місце, тому найкращий захист - повністю закриті двері (спеціальна загородка). Коли дитина перебуває на кухні разом з вами, дотримуйтеся деяких правил.

  Ніколи не готуйте їжу, якщо у вас на руках дитина.

  Завжди ставте гарячі каструлі на далекі конфорки плити.

  Гострі і ріжучі інструменти ні в якому разі не повинні бути на виду.

  Дрібні предмети (горішки, цукерки) приберіть вище, щоб дитячі ручки не змогли до них дотягнутися. Так ви будете впевнені, що дитина не засуне їх в рот і не подавиться.

  За столом не ставте поряд з малюком гарячий чайник або чашку з чаєм. Поки відмовтеся від скатертини, її легко поцупити зі столу разом з посудом.

  Миючі засоби приберіть в шафу на недоступні для дитини полки.

  Перемикайте увагу малюків з небезпечних предметів. Нехай дітки допоможуть накрити на стіл, розклавши серветки або ложечки. Це не тільки відверне дитини, але й дозволить йому відчути свою значимість.

 Пам'ятка для батьків дітей молодшого

дошкільного віку по вихованню грамотного пішохода:

    Батьки – активні помічники педагогів у формуванні в дітей дисциплінованого поведінки на вулиці, дотримання ними правил безпеки.

   У молодшому дошкільному віці дитина повинна засвоїти наступне:
1. без дорослих на дорогу виходити не можна, йдеш із дорослим за руку, не виривайся, не сходь із тротуару;
2. ходити по вулиці треба спокійним кроком, дотримуючись правої сторони тротуару;
3. переходити дорогу можна тільки по пішохідному тротуару на зелений сигнал світлофора, переконавшись, що всі автомобілі зупинилися;
4. проїзна частина призначена тільки для транспортних засобів;
5. рух транспорту на дорозі регулюється сигналами світлофора й міліціонером-регулювальником;
6. у суспільному транспорті не витикатися з вікон, не виставляти руки які-небудь предмети.
  Усі ці поняття дитина засвоїть більш міцно, якщо його знайомлять із Правилами дорожнього руху систематично, ненав'язливо. Використовуйте для цього відповідні ситуації на вулиці у дворі, по дорозі в дитячий садок.      

  Перебуваючи з малям на вулиці корисно пояснювати йому все, що відбувається на дорозі із транспортом, пішоходами. Наприклад, чому в цей момент не можна перейти проїзну частину, які на цей випадок існують правила для пішоходів і автомобілів, укажіть на порушників, відзначивши, що вони порушують правила, ризикуючи потрапити під транспортні засоби, що рухаються. Щоб розвити в дитини зорову пам'ять, закріпити зорові враження, запропонуєте маляті, вертаючись із ним з дитячого садка, самому знайти дорогу додому, або навпаки, привести вас ранком у дитячий садок. Не залякуйте дитину вулицею – панічний страх перед транспортом не менш шкідливий, ніж безтурботність і неуважність! Корисно читати дитині вірші про Правила дорожнього руху й показувати малюнки з дорожніми знаками й різними дорожніми ситуаціями. Купіть дитині іграшкові автомобілі, автобуси, світлофори, фігурки регулювальників і організуйте ігри по придуманих вами сюжетам, що відбивають різні ситуації на вулиці. Гра гарний засіб навчання дитину дорожній грамоті.        Пам’ятайте! Дитина вчиться законам вулиці, беручи приклад з вас – батьків, інших дорослих. Нехай ваш приклад вчить дисциплінованій поведінці на вулиці не тільки вашої дитини, але й інших дітей. Намагайтеся зробити все можливе, щоб захистити дітей від нещасних випадків на дорогах!