Міжнародний день «Дякую»
Українці для висловлення вдячності використовують слова «дякую» та «спасибі». Часто говорять про те, що «Спасибі» – це російське слово в українізованому варіанті.
Слово “спасибі” не можна називати русизмом, оскільки воно має спільне походження для багатьох слов’янських мов, включаючи українську. Його етимологія пов’язана зі скороченням від фрази “спаси Бог”, яка вживалася ще в давньоруський період.
У “Словарі української мови” Бориса Грінченка (1907-1909) слово “спасибі” зафіксоване як українське, що підтверджує його давнє та природне вживання в українській мові.1 У класичних творах українських письменників слово “спасибі” зустрічається як природна частина мови.
Хоча в українській мові є слово “дякую”, воно не виключає існування інших форм вдячності, таких як “спасибі”. Обидва слова є питомо українськими й уживаються залежно від контексту чи регіональних уподобань.
У розмовній мові слово “спасибі” часто використовується для менш формального вираження вдячності. Воно стало частиною живого мовлення, що говорить про його глибоку інтеграцію в українську культуру.
Називати “спасибі” русизмом — це спрощення, яке ігнорує історичні й культурні особливості формування української мови.
В документальних джерелах українське «дякую» відображається з XVI століття. Але насправді це слово є набагато старшим – воно вживалося ще нашими далекими пращурами – праслов’янами. Походження цього слова дотепер є предметом суперечок науковців. Частина мовознавців стверджує, що наше «дякую» є похідним від німецьке слова «danke», яке в свою чергу зазнало змін у вимові близьких сусідів – поляків.
Інші дослідники вважають цю версію поверховою та зазначають набагато ширшу розповсюдженість цього слова у всій Європі, звісно, в дещо видозмінених формах. Схоже слово є не лише в німецькій мові, але й у голландській, англійській, мовах країн Скандинавії, усіх мовах західних слов’ян та у мові наших сусідів – білорусів. Існують також і в Росії народні діалекти, де для вираження вдячності використовується подібне слово.
Відзначається також спорідненість слова «дякую» з дієсловом «дати» та з його відповідниками в інших слов’янських мовах. Не виключається навіть версія походження цього виразу вдячності ще з давнього санскриту. Тому наше «дякую» можна вважати справді одним з найпрадавніших слів, яке зрозуміють без перекладу майже у всіх європейських країнах.
Зрештою, не так важливо, якими саме словами висловлювати свою вдячність. Головне – не забувати це робити, адже щирі почуття зігрівають душу й розганяють смуток, дарують надію та просто покращують настрій.