Вітрянка у дітей (вітряна віспа) – поширене вірусне захворювання, яким хворіють, однак, не обов’язково в дитячому віці. У дорослих людей, які не перехворіли в ранньому дитинстві вітрянкою, це захворювання протікає набагато важче, і можливі ускладнення. Вітрянкою хворіють всього один раз за все життя. У дитини, яка перенесла цю хворобу, виробляється стійкий імунітет, що виключає ймовірність повторного захворювання. Про симптоми вітрянки і способи зараження повинен знати кожен з батьків. Способи зараження вітряною віспою Саму назву хвороба отримала в силу способу розповсюдження «за вітром», тобто, висловлюючись сучасною медичною мовою, повітряно-крапельним шляхом. Вітрянкою можна заразитися через слизову оболонку очей або за допомогою попадання інфекції у верхні дихальні шляхи. Найчастіше вітрянка передається від дитини до дитини в дитсадках і освітніх установах (школах, гімназіях). При цьому найбільша частота зараження припадає на віковий період до 10 – 12ти років. Досить однієї дитини, яка захворіла на вітрянку, щоб заразити дитячу групу в 20-30 малюків. Найкраще лікувати вітрянку в домашніх умовах. Це не просто нежить, яка скоро пройде, вітрянка – серйозне захворювання, і українська медична практика рекомендує для лікування карантинні умови. Хоча, приміром, у європейських країнах прийнято не обмежувати хвору дитину від здорових однолітків, оскільки перехворіла в дитинстві людина не піддається небезпеці захворювання вітрянкою в дорослому стані, що набагато небезпечніше. Заразною вітрянка стає за день до перших висипань на шкірі у хворої дитини. Період карантину продовжується ще протягом 5 днів з моменту появи останніх висипань. Але в медичній практиці користуються іншим правилом підрахунку тривалості карантину – у цілому 9 днів, починаючи з появи найперших висипань. Такі запобіжні заходи, проте, не гарантують від зараження контактуючих із хворою дитиною здорових дітей, так як небезпека зараження виникає ще до першого висипання на шкірі. Симптоми вітрянки і процес розвитку хвороби Вітрянка, як у дітей, так і у дорослих, може протікати безсимптомно протягом досить тривалого терміну – 1-3х тижнів. Цей період називається інкубаційним і мінімальний термін його продовження становить 7 календарних днів. Після закінчення інкубаційного періоду у хворого раптово підвищується температура (39 ° C і вище). Фактично одночасно з підвищенням t° з’являються перші шкірні висипання, які є основним симптомом констатування вітрянки, а, не допустимо, нежиті чи грипу. Додатковими симптомами вітрянки можуть виступати головний біль, відчуття слабкості, нездужання і тд. Перші висипання – плоскі рожеві цятки – відрізняються поодиноким розташуванням на шкірі, але вже через кілька годин частота шкірних висипань швидко збільшується. Цяток стає більше, розташовуються вони частіше і змінюються в своїх якостях – стають опуклими, і всередині точок висипки накопичується рідина, утворюючи бульбашки. Їх категорично не можна видавлювати! Протягом перших 3х-4х днів хвороба призводить до дуже сильних висипань на шкірі дитини, а також на різних слизових оболонках: в роті, на очах, в області геніталій. Неприємним для дитини є ефект сильного свербіння, при тому, що не можна дозволяти маляті розчісувати ранки. В іншому випадку в ранку може потрапити інфекція. З часом одні бульбашки проходять, але періодично виникають нові, «дозрівання» яких проходить подібно ранкам, що вже зажили – іншими словами, вітрянка протікає хвилеподібно. Дня через чотири після першого висипання – припиняється поява нових бульбашок, після чого захворювання йде на спад. На місцях старих бульбашок залишаються скоринки, що відпадають самостійно з плином деякого часу. Якщо дотримуватися всіх рекомендації педіатра, надалі слідів залишитися не повинно. Лікування Вітрянка – це вірус за своєю природою і тому лікування антибіотиками безглуздо, оскільки останні впливають на бактеріальний тип інфекції, а не на вірусний. Антибіотики призначаються у деяких випадках при вітрянці для боротьби з бактеріальною інфекцією, що приєдналась, наприклад, при занесенні її через відкриті ранки брудними руками або в інших випадках, коли відбувається нагноєння пухирів. Саме тому не можна допускати розчісування дітьми слідів висипки. Маленьку дитину треба відволікати від неприємностей сверблячки: прочитати казку, заспівати пісеньку, відвернути увагу тим, що відбувається за вікном і т. д. Оскільки зазвичай вітрянка лікується амбулаторно , подібне піклування хворої дитини повністю лягає на плечі батьків. Фармакологічного лікування у вітрянки фактично не існує. Але бажаний постільний режим, помірний розпорядок дня без активних ігор а також використання засобів, що знижують неприємні відчуття у дітей, що викликаються висипаннями. До останніх відносяться: часта зміна натільної дитячої білизни; щоденна, а то і дворазова за день, зміна постільної білизни; виключення намокання ранок висипання (крім спеціальних короткочасних ванн); виключення з раціону харчування дитини всіх можливих алергенів (акцент у харчуванні робиться на молочні продукти і продукти рослинного походження); обробка ранок «зеленкою».