Комунальний заклад дошкільної освіти №80 м.Кривий Ріг

 





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Погода в Україні

Розвиток мовлення засобами художньої літератури

Книга вводить дитину у найскладніше в житті - світ людських почуттів, радощів і страждань, відносин, мотивів, думок, вчинків, характерів. Книга вчить вдивлятися в людини, бачити і розуміти його, виховувати людяність у самому собі. Книга розкриває людські і духовні цінності.
Художня література служить могутнім, дієвим засобом розумового, морального та естетичного виховання дітей, вона має величезний вплив на розвиток і збагачення мовлення дитини. У поетичних образах художня література відкриває і пояснює дитині життя суспільства і природи, світ людських почуттів і взаємин. Вона збагачує емоції, виховує уяву і дає дитині прекрасні зразки російської літературної мови. Ці зразки різні по своєму впливу: у розповідях діти пізнають лаконічність і точність слова; у віршах вловлюють музикальність, наспівність, ритмічність російської мови; народні казки розкривають перед ними влучність і виразність мови, показують, як багата рідна мова гумором, живими і образними виразами, порівняннями. Головне завдання ознайомлення дітей дошкільного віку з художньою літературою - виховання інтересу і любові до книги, прагнення до спілкування з нею, вміння слухати і розуміти художній текст, тобто всього того, що становить основу, фундамент для виховання майбутнього дорослого читача, літературно освіченої людини
Твори художньої літератури розкривають перед дітьми світ людських почуттів, викликаючи інтерес до особистості, до внутрішнього світу героя. Навчившись співпереживати з героями художніх творів, діти починають помічати настрій близьких і оточуючих його людей. У них починають пробуджуватися гуманні почуття - здатність проявити участь, доброта, протест проти несправедливості. Це основа, на якій виховується принциповість, чесність, справжня громадянськість. «Почуття передує знанню; хто не відчув істини, той і не зрозумів і не дізнався її»,- писав В. Р. Бєлінський. Почуття дитини розвиваються в процесі засвоєння їм мови тих творів, з якими знайомить його вихователь. Художнє слово допомагає дитині зрозуміти красу рідної мови звучної, воно вчить його естетичного сприйняття навколишнього і одночасно формує його етичні (моральні) подання.
Знайомство дитини з художньою літературою починається з мініатюр народної творчості - потішок, пісень, потім він слухає народні казки. Глибока людяність, гранично точна моральна спрямованість, живий гумор, образність мови - особливості цих фольклорних творів-мініатюр. Нарешті, дитині читають авторські казки, вірші, оповідання, доступні йому. Народ - неперевершений вчитель мови дітей. Ні в яких інших творах, крім народних, ви не знайдете такого ідеального розташування труднопроизносимых звуків, такого дивно продуманого відомості поруч слів, мало відрізняються один від одного за звучанням. Подорож у світ казки розвиває уяву, фантазію дітей, спонукає їх до творчості. Виховані на кращих літературних зразках в дусі гуманності діти і в своїх оповіданнях і казках проявляють себе справедливими, захищаючи скривджених і слабких і караючи зло. І естетичні, і особливо моральні (етичні) подання діти мають винести саме з художніх творів, а не з повчальних міркувань вихователів з приводу прочитаних творів, підготовлених выспрашиваний з питань. Педагог повинен пам'ятати: зайве моралізування з приводу прочитаного приносить великий, часто непоправної шкоди; «розібраний» з допомогою безлічі дрібних питань твір відразу втрачає в очах дітей всяку принадність; інтерес до нього пропадає. Потрібно повністю довіритися виховним можливостям художнього тексту.
Ось що писав про силу слова К. Д. Ушинський: «Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець, воно знайомить її з характером людей, що його оточують, з суспільством, серед якого вона живе, з його історією та прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить її в народні вірування, в народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би повідомити дитині жоден філософ». У цих словах великого педагога вказано не тільки очікуваний результат засвоєння рідної мови, але і метод його вивчення: довіра «мови-вчитель», який «не тільки навчає багато чого, а й навчає напрочуд легко, за якимось недосяжно облегчающему методом».Таким чином, допомагаючи дітям опанувати мовою даного художнього твору, педагог виконує і завдання виховання.
Дитячий поет В. Токмакова називає дитячу літературу першоосновою виховання. За словами В. О. Сухомлинського, «читання книг - стежка, якою умілий, розумний, мислячий вихователь знаходить шлях до серця дитини». Художня література формує моральні почуття й оцінки, норми моральної поведінки, виховує естетичне сприйняття. Твори літератури сприяють розвитку мовлення, дають зразки російської літературної мови.
Е. А. Флерина відзначала, що літературний твір дає готові мовні форми, словесні характеристики образу, визначення, якими оперує дитина. Засобами художнього слова ще до школи, до засвоєння граматичних правил маленька дитина практично освоює граматичні норми мови в єдності з його лексикою.

Н.С. Карпінська також вважала, що художня книга дає прекрасні зразки літературної мови. У розповідях діти пізнають лаконізм і точність мови; у віршах - музикальність, наспівність, ритмічність російської мови; в казках - влучність, виразність.
З книжки дитина дізнається багато нових слів, образних виразів, його мова збагачується емоційним та поетичною лексикою. Література допомагає дітям висловлювати своє ставлення до прослуханого, використовуючи порівняння, метафори, епітети та інші засоби образної виразності. При ознайомленні з книгою виразно виступає зв'язок мовного і естетичного розвитку, мова засвоюється в його естетичної функції. Володіння мовними зображувально-виразними засобами служить розвитку художнього сприйняття літературних творів. Виховна функція літератури здійснюється особливим, властивим лише мистецтву способом - силою впливу художнього образу.
Отже, ввести дитину в світ словесного мистецтва - значить познайомити його з існуванням цього мистецтва, як невід'ємною частиною життя кожної людини, привчити малюка до постійного спілкування з ним ( мистецтвом), показати різноманіття жанрів художньої літератури, виховувати почуття слова, викликати інтерес, любов і потяг до книги.

Подобається