Комунальний заклад дошкільної освіти №80 м.Кривий Ріг

 





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Погода в Україні

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Художня література та дитяча книжка є потужними засобами формування фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв’язного молвення.

Художня література і усна народна творчість –важливе джерело розвитку дитячого мовлення. Художня література та усна народна творчість традиційно використовувалася у вітчизняній та зарубіжній педагогіці як могутній чинник виховання і освіти підростаючого покоління. Виховна та художня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу, насамперед, мовних засобів виразності, адже мова літературного твору є найкращою, найвищою формою літературного мовлення, якому діти прагнуть наслідувати.

Серед фольклорних  жанрів чільне місце посідає казка, що слугує добрим матеріалом для театралізованої діяльності дітей, ігор-драматизацій, інсценування. Щоб навчити дошкільнят розрізняти інтонаційне забарвлення мовлення залежно від мети сказаного (запитання, обурення, захоплення, повідомлення), від характеру казкових героїв, особливостей їхньої поведінки (добрий, турботливий, вайлуватий, плаксивий, боязкий, підступний, улесливий. злий тощо), доцільно пропонувати такі вправи, які готують до ігор-драматизацій і дають повне цілісне уявлення про конкретний персонаж.

Наприклад:

·        Відтворити ситуацію та діалоги персонажів, зображених на малюнку;

·        Відтворити мовленнєві особливості, характер певного персонажа;

·   Програючи фрагмент казкового сюжету, використати інтонаційне забарвлення, яке позитивно характеризує персонажів ( привітність, вдячність, жаль, жарт, готовність допомогти, співчуття);

·    Програючи фрагмент казкового сюжету, використати інтонаційне забарвлення, яке  негативно характеризує персонажів (роздратування, байдужість, нехтування, зверхність, вередливість, глузування, ігнорування, висміювання).

Важко уявити собі дошкільне дитинство без книги. Супроводжуючи людину з перших років його життя, художня література надає великий вплив на розвиток і збагачення мовлення дитини: вона виховує уяву. Слухаючи знайому казку, вірш, дитина переживає, хвилюється разом з героями. Так вона вчиться розуміти літературні твори і за допомогою цього формується як особистість.

У народних казках розкриваються перед дітьми влучність і виразність мови; в розповідях діти пізнають лаконічність і точність слова; у віршах вловлюють пісенність, музичність і ритмічність рідної мови. Однак повноцінно сприймається літературний твір лише в тому випадку, якщо дитина до нього відповідно підготовлена. Тому необхідно звертати увагу дітей на зміст літературного твору, так і на його виразні засоби. Не варто забувати, що інтерес до читання можна прищепити лише в тому випадку, якщо література буде відповідати інтересам малюка, його світогляду, запитам, душевних спонукань.

Вже у старшому дошкільному віці діти здатні розуміти зміст, ідею та виразні засоби мови, і подальше знайомство з літературними творами буде спиратися безпосередньо на фундамент, який дорослі (батьки, вихователі) закладають в дошкільному дитинстві.

Сприйняття дітьми літературних творів в дошкільному віці досить складно. Кожна дитина проходить великий шлях від простої участі в зображуваних подіях до більш складних форм естетичного сприймання літературного твору. Психологи звернули увагу на особливості розуміння дошкільниками художньої форми і змісту літературних творів - це і невеликий життєвий досвід дитини, і конкретність мислення, і безпосереднє відношення до дійсності. Естетичне сприйняття літературного твору відбувається в результаті цілеспрямованого сприйняття на певному щаблі розвитку.

Дорослішаючи, діти опановують здатністю аналізувати літературні твори, вчаться передавати певний зміст у єдності його художньої форми, а також активно освоюють засоби художньої виразності.

Значення фольклору величезна: він надає і пізнавальний, і виховний, і естетичний вплив на дитину. Не можна не підкреслити, що фольклор розвиває вміння відчувати мелодику, художню форму, ритм рідної мови. Своєрідна і сама художня система народного фольклору. Жанрові форми творів (казок, легенд, пісень, переказів, а також малих форм - потішок, частівок, загадок, прислів'їв і приказок) також надзвичайно багаті, мова їх проста і виразна.

Подобається