Комунальний заклад дошкільної освіти №80 м.Кривий Ріг

 





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Погода в Україні

ПАРТНЕРСТВО СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ: ДИТЯЧИЙ САДОК – СІМ’Я

 

У статті розкривається важливість взаємодії дитячого садка та сім’ї, задля повноцінного розвитку та соціалізації дитини.  Висвітлено умови та форми ефективної взаємодії батьків та ДНЗ.

Ключові слова: соціальне довкілля, сім’я, соціалізація, співробітництво.

Постановка проблеми. Незважаючи на велику кількість педагогічних публікацій з окресленої проблеми, питання основних засад співпраці дошкільних навчальних закладів з родинами вихованців ще й досі залишаються не повною мірою дослідженими. Сьогодні доводиться констатувати, що демографічні, соціальні та економічні зміни у суспільстві не могли, не позначитися на сучасній сім’ї. Ця ланка суспільства, як ніколи, потребує уваги та допомоги з боку держави загалом, дошкільного закладу, зокрема. Адже, лише незначна частина батьків може спрямувати у правильне русло виховання своєї дитини. Чимало із них потребують допомоги фахівців. Такою допомогою повинна бути діяльність педагогів, які сприяють всебічному розвитку дітей та допомагають сім’ї у їхньому вихованні. Саме тому сучасні дошкільні навчальні заклади повинні стати відкритими для батьків, громадськості, більше уваги приділяти освіті і вихованню батьків, справедливо вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку і виховання дітей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї знаходиться в полі зору сучасних дослідників, теоретиків, так і практиків. Виходячи з позиції, що родина і дошкільний навчальний заклад, виконуючи специфічні виховні функції, не можуть замінити один одного і мають взаємодіяти задля повноцінного розвитку дитини-дошкільника, науковцями досліджені такі аспекти окресленої проблеми: етико-педагогічні вимоги до взаємин із дітьми та їхніми батьками   (І.Гребенніков, Т.Кирієнко, В.Сухар); зміст і методи педагогічної освіти батьків (Л.Островська, О.Долина, Т.Кирієнко, О.Низковська); умови для спільної роботи сім’ї і педагогічного колективу ДНЗ у формуванні моральних якостей особистості дитини (Т.Алексєєнко, Л.Божович, В.Постовий); педагогічні умови ефективної взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї в екологічному вихованні старших дошкільників (Н.Кот); співробітництво вихователів дошкільних закладів із сім’єю щодо виховання дошкільників у дусі миру (Т.Пагута ); особливості взаємодії з батьками дітей раннього віку (Н.Аксаріна, О.Волкова, Т.Маркова, Л.Свирська) тощо [2].

Метою статті є обґрунтування значення та впливу на становлення особистості дитини через партнерство таких соціальних інститутів, як сімя та дитячий садок.

Метою статті є обґрунтування основоположних принципів ефективної співпраці дошкільних навчальних закладів з родинами вихованців.

Виклад основного матеріалу. Сім’я – найперший і найважливіший соціальний інститут виховання. Саме з сім’ї дитина виносить перші враження про навколишній світ, в сім’ї формуються перші оцінні уявлення, закладаються моральні устої, прищеплюються культурні і гігієнічні звички. Їй належить пріоритет у становленні особистості дитини, вона має максимальні можливості для набуття малюком знань, умінь та навичок, необхідних у подальшому житті.

В структурі особистості соціальна складова – динамічне утворення, що визначає розвиток індивіда. Перші інститути соціалізації особистості – сім’я та дошкільний навчальний заклад.

Соціальне довкілля – це система взаємовідносин, що склалась у суспільстві, в конкретному соціумі; це люди, суспільство, певна спільнота. Соціальне довкілля люди створюють самі за певними законами і нормами спілкування; це суспільні матеріальні і духовні умови життєдіяльності особистості [1].

Роль сім’ї  як інституту соціалізації неоціненна і визначається багатьма чинниками: розвитком суспільства, культурними традиціями та нормами, територіальною належністю тощо [ 4, с.10]

Розуміння того, що саме в сім’ї закладається фундамент повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини, спонукає дошкільний заклад до пильного вивчення запитів, потреб і вимог сучасної сім’ї, тобто, до тісної взаємодії ДНЗ і родини. Тісний контакт з батьками вихованців має на меті надання батькам допомоги в актуальних виховних питаннях, сприяє формуванню взаєморозуміння в родинно-педагогічному колективі, обміну виховним досвідом. Такий взаємозв’язок необхідний і для того, щоб сформувати у батьків правильне уявлення про свою дитину, об’єктивно оцінити її та визначити оптимальні шляхи всебічного розвитку малюка. Для того щоб педагоги та батьки взаємодіяли ефективно, дошкільний навчальний заклад має створити певні умови. Окреслимо їх. По-перше, дошкільний навчальний заклад має бути повністю відкритим для сім’ї як із точки зору інформативності, так і для участі сім’ї в освітньому процесі. Батьки повинні знати про наявність у дошкільному закладі певних освітніх послуг, умови перебування дитини в групі, особливості програм виховання дітей дошкільного віку. По-друге, співробітники дошкільного навчального закладу повинні мати уявлення про запити батьків, умови перебування дитини в сім’ї та її індивідуальні особливості, а також створювати умови для отримання такої інформації. По-третє, педагогам необхідно проводити спеціальну роботу, спрямовану на формування партнерських відносин з батьками, на залучення сім’ї до співробітництва.

Сприяє встановленню контактів із батьками дітей дошкільного віку залучення їх до різних видів і форм організації життєдіяльності дітей в групі. Досвід роботи показує, що позитивне налаштування педагогів і батьків на спільну діяльність має величезну педагогічну цінність. Батьки будуть упевнені в тому, що дошкільний навчальний заклад завжди допоможе їм у вирішенні педагогічних проблем, і в той же час не нашкодить, тому що буде враховувати думку родини і пропозиції щодо взаємодії з дитиною. Педагоги, у свою чергу, впевнені в розумінні з боку батьків більшості проблем. Визнання пріоритету сімейного виховання потребує іншого змісту взаємин сім’ї та дошкільного закладу. Новизна цього змісту визначається поняттям „співробітництво”, „співпраця”, „взаємодія”. Суть понять „співробітництво”, „співпраця” полягає у беззаперечній рівновартості вкладу кожного учасника процесу та у відсутності привілею вказувати, контролювати та оцінювати. Основними засадами співробітництва є: взаємоповага, взаємодовіра, взаєморозуміння між родинами та педагогом, партнерство й чітке усвідомлення своєї ролі та відповідальності в спільній взаємодії, любов до дитини, прийняття і повага її як особистості, розуміння її проблем. Взаємодія педагогів дошкільного навчального закладу з батьками дітей дошкільного віку на основі співробітництва розпочинається з моменту першої зустрічі, у рамках педагогічного супроводу періоду адаптації дітей. Для успішного співробітництва педагогів із батьками малюків можуть використовуватись різноманітні форми взаємодії: батьківські збори, анкетування, консультування та ін. Педагоги повинні розуміти, що кожна родина має різний досвід у вихованні дітей, рівень педагогічної підготовки, освіти та ін. Вихователь добре знає закономірності розвитку дитини, методи її виховання й робить усе можливе для надання допомоги молодим батькам в оволодінні основами педагогічних знань [6].

Висновок. У зв’язку з кардинальними змінами, яких зазнає нині робота дошкільного закладу з сім’єю, педагоги мають прагнути забезпечувати координаційну взаємодію з родинами вихованців. Їхнє партнерство у досягненні позитивних результатів здійснюваного педагогічного процесу сприяє різнобічному та гармонійному розвитку дошкільнят. Отже, співдружність з сім’єю – одне з першочергових завдань, у кожному дошкільному закладі. Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та обновлення форм спільної роботи з батьками. Використання різних форм і методів, залучення батьків до співпраці, творчість педагогів, дипломатичність – запорука успішної взаємодії ДНЗ і родини. Здійснення цієї роботи, досягнення в ній справжнього успіху можливі лише при індивідуальному підході до кожної сім’ї.                                                                                                                                                                                                                                                                            

 

Література:

1.     Артемова Л.В. Крок за кроком в Україні. Посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів. Част 1 /Артемова Л.В., Голота Н.М., Кульчицька О.І., Сухорукова Г.В. – К.: Кобза, 2003 – 383 с

2.     Бєлєнька Г.В. Здоров’я дитини – від родини. / Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Машовець М.А. – К.: СПД Богданова А.М., 2006.–220 с.

3.     Долина О., Низовська О. Батьки в дошкільному закладі: споживачі та гості чи партнери-однодумці / О. Долина, О. Низовська // Дошкільне виховання. – 2007. – № 1. – С. 6–8

4.     Манилюк Ю., Романенко Т. Будуємо дім, у якому живе любов /               Ю. Манилюк,  Т. Романенко // Дошкільне виховання. – 2013. – № 16. –    С. 10–13

5.     Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. Навчальний посібник  /  Т. І. Поніманська – К.: Академвидав, 2006 – 455 с.

6.     Робота з родинами вихованців дитячого садка / [упоряд. В.Л.Сухар]. – Х.: Ранок, 2008. – 176 с.

 

 

 

Подобається