Комунальний заклад дошкільної освіти №80 м.Кривий Ріг

 





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Погода в Україні

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНИКІВ ЗА ПЕДАГОГІЧНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ ГЛЕНА ДОМАНА

 

У статті розкрито особливості розвитку інтелекту дітей дошкільного віку. Автор статті детально зупиняється на педагогічній методиці формування енциклопедичних знань дошкільників  Глена Домана.

    Ключові слова: інтелект, інтелектуальний розвиток, енциклопедичні знання, біти знань.

    Постановка проблеми. На сучасному етапі реформування дошкільної освіти, проблема розвитку інтелекту дошкільників, посідає особливе місце у теорії і практиці педагогіки. Оскільки, саме інтелектуальний розвиток дитини є однією із складових її навчальної діяльності, що безумовно впливає на розвиток та становлення компетентної особистості.

     У зв’язку з постійною зміною світу, розвиток інтелекту для дітей, стає основою їх світосприйняття, тому що за допомогою пізнавальної діяльності діти набувають знання і нові способи дій. Основа розвитку пізнавальних процесів, закладених в дошкільному віці, має визначальний вплив на успішне (або не успішне) засвоєння шкільної програми в майбутньому.

Можливості інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку дуже високі: діти можуть успішно пізнавати не лише зовнішні, наочні властивості предметів і явищ, а й їхні внутрішні, суттєві зв'язки і відносини. Саме в цей період  формуються здатність до початкових форм абстракції, узагальнення, умовиводу.

     Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблема інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку у всі часи була і залишається актуальною серед психологів і педагогів. Їй були присвячені дослідження та роботи зокрема Л.С.Виготського, С.Д.Бірюкова, А.М.Сікорського, Н.В.Дружиніна, Г.Домана, О.К.Тіхомірова, Р.Стернберга, А.М.Матюшкіна, А.Н.Вороніна, К.Бюрена, К.Лоренца, Д.Ельконіна, Ж.Піаже, А.І.Зачиняєва, А.Ф.Лазурського та ін.

      Мета статті – розкрити особливості надання енциклопедичних знань природознавчого змісту дітям дошкільного віку за методикою Г.Домана.   

Виклад основного матеріалу. Зміст ознайомлення дошкільників з природою визначається Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, які є державними документами і обов’язковими до виконання. Довкілля виступає важливим чинником розширення енциклопедичних знань, формування умінь і навичок розумової діяльності, розвиток інтелектуальних здібностей дітей.

Розглянемо декілька психолого-педагогічних визначень, які розкривають поняття «інтелект».

      Відомий російський психолог В.Н.Дружинін під поняттям «інтелект» розумів:

     - загальна здатність до пізнання і вирішення проблем, що визначає успішність будь - якої діяльність і лежить в основі інших здібностей;

     - система всіх пізнавальних здібностей індивіда від відчуття до мислення;

     - здатність до вирішення проблем без зовнішніх проб і помилок «в умі», протилежна здатності до інтуїтивного пізнання [1, с. 119].

     М.Й.Варій зауважує, що інтелект (від лат. Intellectus – пізнання, розуміння, розум) це – розумові здібності дитини: здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі, адекватно його відбивати й перетворювати, мислити, навчатися, пізнавати світ і переймати соціальний досвід; спроможність розв’язувати завдання, приймати рішення, розумно діяти, передбачати.

     Інтелект в широкому сенсі - це сукупність всіх пізнавальних функцій індивіда: від відчуття і сприйняття до мислення та уяви; в більш  вузькому сенсі - це мислення. Інтелект є основною формою пізнання дійсності [6, с. 73].

   Процес розвитку інтелекту, згідно з Піаже, складається з трьох великих періодів, протягом яких відбувається зародження трьох основних структур:

·        сенсомоторних операцій;

·        конкретних операцій;

·        формальних операцій.

    Розвиток, він розглядає як перехід від нижньої стадії до вищої. Попередня стадія готує наступну. Середній хронологічний вік появи тієї чи іншої стадії визначається активністю дитини, її досвідом, навчанням та культурним середовищем.

    Ж.Піаже вивчав різні психічні функції (пам'ять, сприймання, мовлення) та їх зв'язок з інтелектом і виявив, що розвиток інших психічних функцій на всіх етапах залежить від інтелекту і визначається саме ним, а це означає, що стадії інтелектуального розвитку, виділені вченим, можна розглядати як стадії психічного розвитку в цілому [5, с. 61].

    Над проблемою раннього інтелектуального (розумового) навчання дітей працював американський дитячий лікар та психолог – Глен Доман, який відомий дослідженнями у галузі психології розумового розвитку. Також він є автором всесвітньо відомої серії «М’яка революція», до якої увійшли такі книги: «Як дати дитині енциклопедичні знання», «Як навчити дитину читати», «Як розвивати розумові та фізичні здібності дитини» та ін. Він створив теорію та ґрунтовну практичну програму раннього навчання, якою можуть скористатись як педагоги, так і батьки.

    На думку Г.Домана, ранній розвиток дитини охоплює два аспекти:

·        загальний розвиток;

·        навчання читання, математики, основ природничих наук, літератури, мистецтва [2, с. 200].

    У структурі інтелекту Г.Доман та його співробітники виділяють дві складові:

·        функціональний (здібності, які дитина використовує або не використовує залежно від ситуації);

·        потенційний (здібності, які дитина може задіяти, коли матиме таку можливість) [3, с. 7].

   Суть технології формування в дітей енциклопедичних знань, полягає у збагаченні розуму дитини різноманітними фактами, які є основою знань [2,      с. 205].

    Глен Доман проводив аналогію між людським мозком і комп’ютером:

«Комп'ютер, як і людський мозок, повністю залежить від набору фактів, закладених в його пам'ять». Кожен з цих фактів у комп'ютерній пам'яті називається - бітом інформації, для людини Г.Доман, використовував термін – «база знань» [4, с. 9-11].

      За технологією Г.Домана, дитині пропонують тисячі й десятки тисяч надзвичайно цікавих фактів – «бітів знань». Вони мають вигляд точного, чіткого малюнка, схеми, якісної ілюстрації, фотографії, які подаються на картинках розміром 30 х 30 см. На зворотному боці кожної карти подано пояснювальний текст, який читає дорослий.

      Щоб зробити інформацію доступнішою для дитини, всі галузі знань          Г.Доман поділяє на 10 відділів: 1) Біологія; 2) Історія; 3) Географія;                   4) Математика; 5) Фізіологія людини; 6) Загальні закони природознавства;        7) Музика; 8) Мистецтво; 9) Мова; 10) Література. Кожний відділ знання розбивається на підвідділи або категорії [2, с. 205-206].

      Для зручності розподілу і вивчення матеріалу кожна категорія розбивається на комплекти, що складаються з 10 карток-бітів із найменуванням кожного біта на звороті. До пояснювального тексту, що характеризує даний біт, висуваються певні вимоги:

по-перше, інформація, яка міститься в ньому, має бути точною, ґрунтуватися тільки на фактах, а не припущеннях;

по-друге, інформація має бути зрозумілою, витриманою в точних термінах, не допускається двозначності;

по-третє текст має бути цікавим і, наскільки це можливо, складений з гумором.

      Наприклад: розділ – Біологія; категорія – Ссавці; комплект – Дикі тварини; біт – Ягуар. Пояснювальний текст: 1. Ягуар - це хижий ссавець сімейства котячих. 2. Слово «ягуар» означає «звір, що вбиває одним стрибком». 3. Ягуар має гарну плямисту шкуру. 4. Ягуари водяться у Південній і Центральній Америці. 5. Ягуари живуть поодинці й охороняють свою територію від інших хижаків. 6. Ягуари полюють на капібар і копитних, іноді нападають на птахів, мавп, лисиць, змій, черепах. Також ягуари викопують із піску та поїдають черепашачі яйця. 7. Ягуар добре плаває. Іноді він нападає на сплячих алігаторів або вихоплює з води рибу. 8. Ягуари полюють із засідки на березі водойми або біля стежок, що ведуть до водопою. 9. Якщо жертва помітила хижака і почала втікати, ягуар ніколи не гнатиметься за нею.  10. Самка ягуара народжує від 2 до 4 дитинчат. Вони проводять у лігві шість тижнів, а потім вчаться полювати.

      Для початку, обираємо 5 карток з комплекту (дикі тварини) (ягуар, бегемот, зебра, мавпа, лисиця), садимо малюка перед собою і з посмішкою починаємо демонстрацію, швидко змінюємо картки та чітко промовляємо назву картки написану на звороті. Один показ займає близько 5 секунд (по одній секунді на кожну картку). Повторюємо заняття кілька разів на день в залежності від бажання та настрою дитини. Наступного дня кілька разів повторюємо основне заняття. Додаємо новий набір із п’яти карток і знову показуємо дитині кілька разів упродовж дня.

       Потій видаляємо по одній картці з кожного вже вивченого за 5 попередніх днів набору та замінюємо її новою. Робимо так із кожним набором щодня. Наприкінці кожного заняття обов’язково хвалимо малюка.

Після того як малюк засвоїв назви карток, переходимо до вивчення базових фактів, написаних на звороті картки. Спершу читаємо один факт про одну тварину, потім – один факт про іншу тварину.

       Перегляд таких картинок  дозволить дитині швидко засвоїти назви тварин, запам’ятати їх написання, допоможе у розвитку інтелекту та формуванні візуальної пам’яті.

       Висновок. Отже основи інтелекту, освіченості, майбутнього людини закладаються у перші роки життя. Методика навчання Глена Домана, формує обізнану особистість із сформованими вміннями практично діяти і орієнтуватись в усьому розмаїтті предметів та явищ навколишньої дійсності.

 

Література:

Григорьева О.Ф., Леонтьев В.Г. К вопросу о структуре интеллектуальных способностей личности // Психология в ВУЗЕ. – 2007. – №1. – с. 49-59

Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

Дичківська І.М. Розвивати інтелектуальну обдарованість. Технології раннього навчання Глена Домана // Палітра педагога. – 2004. – №2. –   с. 7-10

Доман Г., Доман Д., Эйзен С.  Как дать ребенку энциклопедические знания / Пер. с англ. – М.: Аквариум, 1998. – 320 с.

Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко,  Л.В.Долинська,   З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2008.  400 с.

Суворов В.В. Интеллект – аксиома психической реальности // Весник московского университета. Психология. – 1999. – №3. – с. 66-75

 

Подобається